Великий тлумачний словник сучасної мови

окручувати

окру́чувати

-ую, -уєш, недок., окрутити, -учу, -утиш, док., перех., розм., рідко.

Те саме, що обкручувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. окручувати — окру́чувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. окручувати — ОКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., кого, що, розм., рідко. Те саме, що обкру́чувати. Легенький ляск, знов блиснула в повітрі нагайка і знов окрутила голі ноги старого (І. Франко); Він би, може, сміявся, ..  Словник української мови у 20 томах
  3. окручувати — ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИ́ТИ), ОШУКА́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДМАНУ́ТИ розм., ПІДМАНИ́ТИ розм., НАДУРИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. окручувати — ОКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що обкру́чувати. Легенький ляск, знов блиснула в повітрі нагайка і знов окрутила голі ноги старого (Фр., III, 1950, 204); Він би, може, сміявся, ..  Словник української мови в 11 томах
  5. окручувати — Окру́чувати, -чую, -єш сов. в. окрути́ти, -чу, -тиш, одн. в. окрутну́ти, -ну, -не́ш, гл. = обкручувати, обкрутити, обкрутнути.  Словник української мови Грінченка