октант

окта́нт

-а, ч.

1》 мат. Восьма частина простору, переділеного трьома площинами, що перетинаються під прямим кутом.

2》 Астрономічний прилад для вимірювання кутових відстаней між небесними світилами.

Значення в інших словниках

1. октант — окта́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. октант — ОКТА́НТ, а, ч. 1. мат. ⅛ частина простору, поділеного трьома площинами, що перетинаються під прямим кутом. 2. Астрономічний прилад для вимірювання кутових відстаней між небесними світилами.  Словник української мови у 20 томах
3. октант — окта́нт [від лат. octans (octantis)] 1. Одна з восьми частин простору, поділеного трьома взаємно перпендикулярними площинами. 2. Прилад з шкалою-дугою в 1/8 кола, яким вимірювали кутову віддаль між небесними світилами.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. октант — ОКТА́НТ, а, ч. 1. мат. ⅛ частина простору, поділеного трьома площинами, що перетинаються під прямим кутом. 2. Астрономічний прилад для вимірювання кутових відстаней між небесними світилами.  Словник української мови в 11 томах