октант
ОКТА́НТ, а, ч.
1. мат. ⅛ частина простору, поділеного трьома площинами, що перетинаються під прямим кутом.
2. Астрономічний прилад для вимірювання кутових відстаней між небесними світилами.
Бутаков разом з штурманом Поспєловим почав встановлювати в штурманській рубці компаси, барометри, октанти, барографи та різне інше мореплавське приладдя (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)