октант
ОКТА́НТ, а, ч.
1. мат. ⅛ частина простору, поділеного трьома площинами, що перетинаються під прямим кутом.
2. Астрономічний прилад для вимірювання кутових відстаней між небесними світилами.
Бутаков разом з штурманом Поспєловим почав встановлювати в штурманській рубці компаси, барометри, октанти, барографи та різне інше мореплавське приладдя (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- октант — окта́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- октант — -а, ч. 1》 мат. Восьма частина простору, переділеного трьома площинами, що перетинаються під прямим кутом. 2》 Астрономічний прилад для вимірювання кутових відстаней між небесними світилами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- октант — окта́нт [від лат. octans (octantis)] 1. Одна з восьми частин простору, поділеного трьома взаємно перпендикулярними площинами. 2. Прилад з шкалою-дугою в 1/8 кола, яким вимірювали кутову віддаль між небесними світилами. Словник іншомовних слів Мельничука
- октант — ОКТА́НТ, а, ч. 1. мат. ⅛ частина простору, поділеного трьома площинами, що перетинаються під прямим кутом. 2. Астрономічний прилад для вимірювання кутових відстаней між небесними світилами. Словник української мови в 11 томах