окультурення

окульту́рення

-я, с., с. г.

Дія за знач. окультурити 1).

Значення в інших словниках

1. окультурення — окульту́рення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. окультурення — ОКУЛЬТУ́РЕННЯ, я, с., с. г. Дія за знач. окульту́рити 1. Одним з джерел збільшення виробництва кормів є також окультурення природних кормових угідь (з газ.); Окультурення ґрунтів; Ця рослина [обліпиха] у наш час перебуває у стадії окультурення (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. окультурення — ОКУЛЬТУ́РЕННЯ, я, с., с. г. Дія за знач. окульту́рити 1. Колгоспи Тернопільської області взялись за окультурення грунтів, за освоєння обгрунтованої системи удобрення (Хлібороб Укр., 10, 1965, 12).  Словник української мови в 11 томах