окультурений

окульту́рений

-а, -е, с. г.

Дієприкм. пас. мин. ч. до окультурити 1).

|| окультурено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. окультурений — окульту́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. окультурений — ОКУЛЬТУ́РЕНИЙ, а, е, с. г. Дієпр. пас. до окульту́рити 1. Площі, виділені під насінники люпину, повинні бути чисті від бур'янів та добре окультурені (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. окультурений — ОКУЛЬТУ́РЕНИЙ, а, е, с. г. Дієпр. пас. мин. ч. до окульту́рити 1. Площі, виділені під насінники люпину, повинні бути чисті від бур’янів та добре окультурені (Добрива..  Словник української мови в 11 томах