окультурений

окульту́рений

-а, -е, с. г.

Дієприкм. пас. мин. ч. до окультурити 1).

|| окультурено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окультурений — окульту́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. окультурений — ОКУЛЬТУ́РЕНИЙ, а, е, с. г. Дієпр. пас. до окульту́рити 1. Площі, виділені під насінники люпину, повинні бути чисті від бур'янів та добре окультурені (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. окультурений — ОКУЛЬТУ́РЕНИЙ, а, е, с. г. Дієпр. пас. мин. ч. до окульту́рити 1. Площі, виділені під насінники люпину, повинні бути чисті від бур’янів та добре окультурені (Добрива.. Словник української мови в 11 томах