окультурений
окульту́рений
-а, -е, с. г.
Дієприкм. пас. мин. ч. до окультурити 1).
|| окультурено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окультурений — окульту́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- окультурений — ОКУЛЬТУ́РЕНИЙ, а, е, с. г. Дієпр. пас. до окульту́рити 1. Площі, виділені під насінники люпину, повинні бути чисті від бур'янів та добре окультурені (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- окультурений — ОКУЛЬТУ́РЕНИЙ, а, е, с. г. Дієпр. пас. мин. ч. до окульту́рити 1. Площі, виділені під насінники люпину, повинні бути чисті від бур’янів та добре окультурені (Добрива.. Словник української мови в 11 томах