1. Великий тлумачний словник сучасної мови

окультний

оку́льтний

-а, -е.

За містичними уявленнями – надприродний, таємничий, зв'язаний з потойбічним світом.

|| Стос. до окультизму. Окультні науки.

|| Схований, прихований; таємний, таємничий, містичний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окультний — оку́льтний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. окультний — Таємничий, затаємничений, схований, захований Словник чужослів Павло Штепа
  3. окультний — ОКУ́ЛЬТНИЙ, а, е. Стос. до окультизму. Він видавав перед війною окультний журнал і бібліотеку “Загадки життя і смерті” (С. Масляк, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
  4. окультний — НАДПРИРО́ДНИЙ (який нібито не може бути пояснений природним шляхом, не підлеглий законам природи), НЕЗЕМНИ́Й, НАДЗЕ́МНИЙ, ЧУДЕ́СНИЙ заст., розм. (який має в собі чудо, сповнений чудес); МІСТИ́ЧНИЙ, ОКУ́ЛЬТНИЙ книжн., ОКУЛЬТИ́ВНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  5. окультний — ОКУ́ЛЬТНИЙ, а, е. За містичними уявленнями — надприродний, таємничий, зв’язаний з потойбічним світом; // Стос. до окультизму. Він видавав перед війною окультний журнал і бібліотеку "Загадки життя і смерті" (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 352); Окультна наука. Словник української мови в 11 томах