окультизм

окульти́зм

-у, ч.

Містичне вчення, що визнає можливість безпосереднього спілкування із потойбічним світом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окультизм — окульти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. окультизм — (від лат. occultus — таємний, потаємний) загальна назва вчень, у яких визнають існування у людини і космосі потаємних сил, що доступні тільки посвяченим Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. окультизм — ОКУЛЬТИ́ЗМ, у, ч. Містичне вчення, що визнає існування таємничих надприродних сил потойбічного світу, а також припускає безпосередні зносини з ними через певні ритуали. Словник української мови у 20 томах
  4. окультизм — окульти́зм (від лат. occultus – прихований, таємний) містичне вчення, яке визнає існування надприродних (окультних) сил і можливість безпосереднього спілкування з ними за допомогою магії. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. окультизм — ОКУЛЬТИЗМ (від лат. occultus — прихований, таємний) — загальна назва містичних вчень, що визнають існування прихованих сил у людині та Космосі, які недосяжні безпосередньому досвідові, але відкриваються "посвяченим" — тим... Філософський енциклопедичний словник
  6. окультизм — Окульти́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. окультизм — ОКУЛЬТИ́ЗМ, у, ч. Містичне вчення, що визнає можливість безпосередніх зносин з потойбічним світом. Тільки один шурин, Володимир Антонович, має трохи природного розуму, та й той уже повністю втопив у теософії і окультизмі (Стельмах, І, 1962, 282)... Словник української мови в 11 томах