окультизм
ОКУЛЬТИ́ЗМ, у, ч.
Містичне вчення, що визнає існування таємничих надприродних сил потойбічного світу, а також припускає безпосередні зносини з ними через певні ритуали.
Тільки один шурин, Володимир Антонович, має трохи природного розуму, та й той уже повністю втопив у теософії і окультизмі (М. Стельмах);
Прагматизм не бачить різниці між містикою і наукою. Він утверджує .. магію, окультизм, теософію й інші “науки”, що сприяють єднанню реального і загробного світів (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окультизм — окульти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- окультизм — (від лат. occultus — таємний, потаємний) загальна назва вчень, у яких визнають існування у людини і космосі потаємних сил, що доступні тільки посвяченим Словник іншомовних соціокультурних термінів
- окультизм — -у, ч. Містичне вчення, що визнає можливість безпосереднього спілкування із потойбічним світом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окультизм — окульти́зм (від лат. occultus – прихований, таємний) містичне вчення, яке визнає існування надприродних (окультних) сил і можливість безпосереднього спілкування з ними за допомогою магії. Словник іншомовних слів Мельничука
- окультизм — ОКУЛЬТИЗМ (від лат. occultus — прихований, таємний) — загальна назва містичних вчень, що визнають існування прихованих сил у людині та Космосі, які недосяжні безпосередньому досвідові, але відкриваються "посвяченим" — тим... Філософський енциклопедичний словник
- окультизм — Окульти́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- окультизм — ОКУЛЬТИ́ЗМ, у, ч. Містичне вчення, що визнає можливість безпосередніх зносин з потойбічним світом. Тільки один шурин, Володимир Антонович, має трохи природного розуму, та й той уже повністю втопив у теософії і окультизмі (Стельмах, І, 1962, 282)... Словник української мови в 11 томах