окультизм

ОКУЛЬТИЗМ (від лат. occultus — прихований, таємний) — загальна назва містичних вчень, що визнають існування прихованих сил у людині та Космосі, які недосяжні безпосередньому досвідові, але відкриваються "посвяченим" — тим, хто пройшов певні етапи підготовки та ініціацію (таїнство посвячення). О. теоретично є близьким до пантеїзму, який розглядає світ як духовну єдність із безперервною взаємодією її складових. Бере початок з архаїчних синкретичних вірувань, був елементом багатьох стародавніх релігій. Вперше виокремлюється в самостійну сферу за доби пізньої Античності: на початку н.е. в Александрії виникли герметичні науки (алхімія, астрологія, герметична математика), назва яких походить від імені легендарного Гермеса Трисмегіста (злиття образів грецьк. бога Гермеса та єгипетськ. Тота). Тоді ж написаний чи не найперший трактат О. — "Смарагдоваскрижаль", де подано уявлення про всеохопні зв'язки між елементами Всесвіту (планетами, металами, рослинами та частинами тіла людини). Людина розглядається як мікрокосм, що відтворює структуру макрокосму (звідси — окультне вчення про аналогію). Найвищого розвитку теорія О. досягає у творі Агриппи Неттесхеймського (1486 — 1535) "Окультна філософія" (1533). За доби Відродження О. сприяє подоланню умоглядної схоластики, формує умови для розвитку експериментального природознавства (Кардано, Телезіо, Парацельс та ін.). Пізніше зв'язок з О. простежується у працях Кампанелли, Бекона, Фладда, Блаватської, Штайнера. В XX ст. поширюється "комерційний" О. — спіритизм, астрологія, окультна медицина, мантика. О. має неабияке значення для розвитку новітніх духовних (релігійних) течій кінця XX ст.; нині існують спроби поєднати відроджені окультні концепції з науковими гіпотезами (зокрема в парапсихології, фізиці).

О. Карагодіна

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окультизм — окульти́зм (від лат. occultus – прихований, таємний) містичне вчення, яке визнає існування надприродних (окультних) сил і можливість безпосереднього спілкування з ними за допомогою магії. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. окультизм — (від лат. occultus — таємний, потаємний) загальна назва вчень, у яких визнають існування у людини і космосі потаємних сил, що доступні тільки посвяченим Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. окультизм — окульти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. окультизм — ОКУЛЬТИ́ЗМ, у, ч. Містичне вчення, що визнає можливість безпосередніх зносин з потойбічним світом. Тільки один шурин, Володимир Антонович, має трохи природного розуму, та й той уже повністю втопив у теософії і окультизмі (Стельмах, І, 1962, 282)... Словник української мови в 11 томах
  5. окультизм — ОКУЛЬТИ́ЗМ, у, ч. Містичне вчення, що визнає існування таємничих надприродних сил потойбічного світу, а також припускає безпосередні зносини з ними через певні ритуали. Словник української мови у 20 томах
  6. окультизм — -у, ч. Містичне вчення, що визнає можливість безпосереднього спілкування із потойбічним світом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. окультизм — Окульти́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)