окультний
ОКУ́ЛЬТНИЙ, а, е. За містичними уявленнями — надприродний, таємничий, зв’язаний з потойбічним світом;
// Стос. до окультизму.
Він видавав перед війною окультний журнал і бібліотеку "Загадки життя і смерті" (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 352);
Окультна наука.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окультний — оку́льтний прикметник Орфографічний словник української мови
- окультний — -а, -е. За містичними уявленнями – надприродний, таємничий, зв'язаний з потойбічним світом. || Стос. до окультизму. Окультні науки. || Схований, прихований; таємний, таємничий, містичний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окультний — Таємничий, затаємничений, схований, захований Словник чужослів Павло Штепа
- окультний — ОКУ́ЛЬТНИЙ, а, е. Стос. до окультизму. Він видавав перед війною окультний журнал і бібліотеку “Загадки життя і смерті” (С. Масляк, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
- окультний — НАДПРИРО́ДНИЙ (який нібито не може бути пояснений природним шляхом, не підлеглий законам природи), НЕЗЕМНИ́Й, НАДЗЕ́МНИЙ, ЧУДЕ́СНИЙ заст., розм. (який має в собі чудо, сповнений чудес); МІСТИ́ЧНИЙ, ОКУ́ЛЬТНИЙ книжн., ОКУЛЬТИ́ВНИЙ книжн. Словник синонімів української мови