окультний

НАДПРИРО́ДНИЙ (який нібито не може бути пояснений природним шляхом, не підлеглий законам природи), НЕЗЕМНИ́Й, НАДЗЕ́МНИЙ, ЧУДЕ́СНИЙ заст., розм. (який має в собі чудо, сповнений чудес); МІСТИ́ЧНИЙ, ОКУ́ЛЬТНИЙ книжн., ОКУЛЬТИ́ВНИЙ книжн. (пов'язаний із "потойбічним" світом, сповнений незрозумілих таємниць, якого не можна осягнути розумом). Здається, ждали війська від них чогось надприродного, більшого, ніж спроможна зробити людина (О. Гончар); Мовби сила неземна підкидає їх обох — зскакують на сідла один з другим (Г. Хоткевич); Мов зачарована, слухаю голос надземний (Леся Українка); "Се килим-самольот чудесний, За Хмеля виткався царя, Літа під облака небесні.." (І. Котляревський); — Трембіта видає густий і холодний, майже містичний звук, — говорив Андрон Гнатович (Є. Гуцало); Окультні явища. — Пор. 1. нереа́льний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окультний — оку́льтний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. окультний — -а, -е. За містичними уявленнями – надприродний, таємничий, зв'язаний з потойбічним світом. || Стос. до окультизму. Окультні науки. || Схований, прихований; таємний, таємничий, містичний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окультний — Таємничий, затаємничений, схований, захований Словник чужослів Павло Штепа
  4. окультний — ОКУ́ЛЬТНИЙ, а, е. Стос. до окультизму. Він видавав перед війною окультний журнал і бібліотеку “Загадки життя і смерті” (С. Масляк, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
  5. окультний — ОКУ́ЛЬТНИЙ, а, е. За містичними уявленнями — надприродний, таємничий, зв’язаний з потойбічним світом; // Стос. до окультизму. Він видавав перед війною окультний журнал і бібліотеку "Загадки життя і смерті" (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 352); Окультна наука. Словник української мови в 11 томах