окультурений

ОКУЛЬТУ́РЕНИЙ, а, е, с. г. Дієпр. пас. мин. ч. до окульту́рити 1.

Площі, виділені під насінники люпину, повинні бути чисті від бур’янів та добре окультурені (Добрива.., 1956, 88);

На добре окультурених торфових грунтах слід вирощувати цукрові буряки на корм худобі (Колг. Укр., 1, 1958, 37);

// окульту́рено, безос. присудк. сл.

За допомогою держави на болотах проводять меліоративні роботи. В 1965 році уже було осушено і окультурено 800 гектарів (Хлібороб Укр., 5, 1966, 4).