1. Словник української мови в 11 томах

окультурення

ОКУЛЬТУ́РЕННЯ, я, с., с. г. Дія за знач. окульту́рити 1.

Колгоспи Тернопільської області взялись за окультурення грунтів, за освоєння обгрунтованої системи удобрення (Хлібороб Укр., 10, 1965, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окультурення — окульту́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. окультурення — -я, с., с. г. Дія за знач. окультурити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окультурення — ОКУЛЬТУ́РЕННЯ, я, с., с. г. Дія за знач. окульту́рити 1. Одним з джерел збільшення виробництва кормів є також окультурення природних кормових угідь (з газ.); Окультурення ґрунтів; Ця рослина [обліпиха] у наш час перебуває у стадії окультурення (із журн.). Словник української мови у 20 томах