окультурення
ОКУЛЬТУ́РЕННЯ, я, с., с. г.
Дія за знач. окульту́рити 1.
Одним з джерел збільшення виробництва кормів є також окультурення природних кормових угідь (з газ.);
Окультурення ґрунтів;
Ця рослина [обліпиха] у наш час перебуває у стадії окультурення (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окультурення — окульту́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- окультурення — -я, с., с. г. Дія за знач. окультурити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- окультурення — ОКУЛЬТУ́РЕННЯ, я, с., с. г. Дія за знач. окульту́рити 1. Колгоспи Тернопільської області взялись за окультурення грунтів, за освоєння обгрунтованої системи удобрення (Хлібороб Укр., 10, 1965, 12). Словник української мови в 11 томах