окільце

о́кільце

-я, с., діал.

1》 Зменш. від около.

2》 Кільце.

Значення в інших словниках

1. окільце — Окільце, -ця с. 1) ум. отъ около. 2) Кольцо. Ми ж були коровайнички, ми вміли коровай пекти: около — окільцями, в середині — червінцями. Чуб. IV. 231.  Словник української мови Грінченка