окістя

окі́стя

-я, с.

Сполучнотканинна оболонка, що покриває зовнішню поверхню кісток у хребетних тварин і людини.

Значення в інших словниках

1. окістя — окі́стя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. окістя — ОКІ́СТЯ, я, с. Сполучнотканинна оболонка, що покриває зовнішню поверхню кісток у хребетних тварин і людини. Поверхня кісток вкрита тонкою оболонкою – окістям (з навч. літ.); Для правильного розуміння процесів росту кісток учням потрібно дати чітке уявлення про окістя (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. окістя — Зовнішній шар кістки; живить кістки, деякі його клітини беруть участь у формуванні кісток та їх регенерації.  Універсальний словник-енциклопедія
4. окістя — ОКІ́СТЯ анат. (зовнішня оболонка, що оточує й живить кістку), НАДКІ́СНИЦЯ, ПЕРІО́СТ. Поверхня кісток вкрита тонкою оболонкою — окістям (з підручника); Дуже неприємна.. травма — запалення надкісниці (з журналу).  Словник синонімів української мови
5. окістя — ОКІ́СТЯ, я, с. Сполучнотканинна оболонка, що покриває зовнішню поверхню кісток у хребетних тварин і людини. Поверхня кісток вкрита тонкою оболонкою — окістям (Анат. і фізіол. люд., 1957, 21).  Словник української мови в 11 томах