окістя
ОКІ́СТЯ, я, с.
Сполучнотканинна оболонка, що покриває зовнішню поверхню кісток у хребетних тварин і людини.
Поверхня кісток вкрита тонкою оболонкою – окістям (з навч. літ.);
Для правильного розуміння процесів росту кісток учням потрібно дати чітке уявлення про окістя (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)