окіт
ОКІ́Т, око́ту, ч.
Народження малят у овець, кіз, котячих та деяких інших ссавців.
Антон встиг побувати і в кошарі та дізнатися, що вже розпочався окіт овець (С. Чорнобривець);
Під час кожного окоту в неї [тигриці] народжується троє малят, з яких лиш одне виростає у дорослого тигра (з наук.-попул. літ.);
// Одноразовий приплід однієї тварини або групи тварин.
– Таке вродилось [ягня], та ще й не одне: троє таких калічок в сьогорічному окоті... (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)