омертвілий

омертві́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до омертвіти.

Значення в інших словниках

1. омертвілий — омертві́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. омертвілий — ОМЕРТВІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до омертві́ти. Набираючися деякої культури, нова інтелігенція .. трималася старої книжної мови, звироднілої, омертвілої, не здатної вже до розвитку і не знаходячи через те основи для свого культурного поступу...  Словник української мови у 20 томах
3. омертвілий — ОМЕРТВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до омертві́ти. І вітром, невловимим і незримим, Гойдає омертвілі дерева (Рильський, І, 1960, 201); Він і справді, видно, не виходив із забуття.  Словник української мови в 11 томах