омертвіння

омертві́ння

-я, с.

Стан за знач. омертвіти.

Значення в інших словниках

1. омертвіння — омертві́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. омертвіння — ОМЕРТВІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. омертві́ти. Йому закрутилася голова, духу в груді [грудях] раптом нестало, волосся притьмом пішло вгору. Се була хвиля омертвіння (І.  Словник української мови у 20 томах
3. омертвіння — ОМЕРТВІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. омертві́ти. Йому закрутилася голова, духу в груді [грудях] раптом нестало, волосся притьмом пішло вгору. Се була хвиля омертвіння (Фр.  Словник української мови в 11 томах