омертвіння

ОМЕРТВІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. омертві́ти.

Йому закрутилася голова, духу в груді [грудях] раптом нестало, волосся притьмом пішло вгору. Се була хвиля омертвіння (Фр., VIII, 1952, 104);

У ділянках тіла, які зазнають діяння ультрафіолетового проміння, розвиваються явища запалення шкірних покривів, аж до омертвіння (Курс патології, 1956, 55).

Значення в інших словниках

1. омертвіння — омертві́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. омертвіння — -я, с. Стан за знач. омертвіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. омертвіння — ОМЕРТВІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. омертві́ти. Йому закрутилася голова, духу в груді [грудях] раптом нестало, волосся притьмом пішло вгору. Се була хвиля омертвіння (І.  Словник української мови у 20 томах