1. Словник української мови в 11 томах

омертвіння

ОМЕРТВІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. омертві́ти.

Йому закрутилася голова, духу в груді [грудях] раптом нестало, волосся притьмом пішло вгору. Се була хвиля омертвіння (Фр., VIII, 1952, 104);

У ділянках тіла, які зазнають діяння ультрафіолетового проміння, розвиваються явища запалення шкірних покривів, аж до омертвіння (Курс патології, 1956, 55).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. омертвіння — омертві́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. омертвіння — -я, с. Стан за знач. омертвіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. омертвіння — ОМЕРТВІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. омертві́ти. Йому закрутилася голова, духу в груді [грудях] раптом нестало, волосся притьмом пішло вгору. Се була хвиля омертвіння (І. Словник української мови у 20 томах