онде

о́нде

1》 част. вказ. Вказує на що-небудь на певній відстані.

2》 част. вказ. Вказує на який-небудь факт, уточнює який-небудь факт.

3》 присл. На певній відстані або поблизу чого-небудь; там, отам.

Значення в інших словниках

1. онде — о́нде прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. онде — ОНДЕ – ОН ДЕ Онде, част. 1. вказ. Вживається при вказуванні на щось на далекій відстані. Онде гай величаво дріма (П.Грабовський); Онде гірка палає мов пломінь (Леся Українка); – О! Гляньте! Онде діти біжать! (О.Довженко). 2. розм.  Літературне слововживання
3. онде — ч., он, (трохи далі) он-он, он-он-он; ЯК ПР. там, отам; ондечки.  Словник синонімів Караванського
4. онде — див. близько; он  Словник синонімів Вусика
5. онде — О́НДЕ. 1. част. вказ. Уживається при вказуванні на що-небудь на певній відстані. Онде злодій штемпований Кайдани волочить; Он розбойник [розбійник] катований Зубами скрегоче (Т.  Словник української мови у 20 томах
6. онде — ОН част. вказ. (уживається при вказуванні на кого-, що-небудь віддалене або на певній відстані, перев. супроводжується жестом), О́НДЕ, ОТО́ (ОТТО́) розм., ТО розм., О́НДЕЧКИ розм. Он зірка в небі пролетіла (В.  Словник синонімів української мови
7. онде — О́нде, о́ндечки, присл.; он де (з різн. знач.). Кни́жка лежи́ть о́нде на столі́. А о́нде й сві́чка гори́ть (Гоголь). О́н де ти був!  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. онде — О́НДЕ. 1. част. вказ. Уживається при вказуванні на що-небудь на певній відстані. Онде злодій штемпований Кайдани волочить; Он розбойник [розбійник] катований Зубами скрегоче (Шевч.  Словник української мови в 11 томах