онде

О́НДЕ.

1. част. вказ. Уживається при вказуванні на що-небудь на певній відстані.

Онде злодій штемпований Кайдани волочить; Он розбойник [розбійник] катований Зубами скрегоче (Шевч., І, 1963, 242);

[Жандарм:] А тепер скажіть мені, де ті чоботи, що ви вчора мали на собі? [Микола:] А онде стоять у запічку (Фр., IX, 1952, 113);

[Мати:] Що ти все крутишся! Я ж загадала роботу? Чого ж ти… Їсти їси, а гарбуз онде викотить — кланятись треба? (Тич., І, 1957, 258).

2. част. вказ. Уживається при вказуванні на який-небудь факт, при уточненні якого-небудь факту.

Все несподівано на світі: Ти так, а вийде онде як; Шукав волошечок у житі, А тут тобі приплівсь козак (Гл., Вибр., 1951, 210).

3. присл. На певній відстані або поблизу чого-небудь; там, отам.

Та як його й не спочити, не полежати у такій розкоші, як онде! Здоровенний.. дуб розлягся [розлігся], розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним (Коцюб., І, 1955, 459);

Онде ми ховалися з Галею від бурхливої зливи (Гур., Осок. друзі., 1946, 30).

Значення в інших словниках

1. онде — о́нде прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. онде — ОНДЕ – ОН ДЕ Онде, част. 1. вказ. Вживається при вказуванні на щось на далекій відстані. Онде гай величаво дріма (П.Грабовський); Онде гірка палає мов пломінь (Леся Українка); – О! Гляньте! Онде діти біжать! (О.Довженко). 2. розм.  Літературне слововживання
3. онде — ч., он, (трохи далі) он-он, он-он-он; ЯК ПР. там, отам; ондечки.  Словник синонімів Караванського
4. онде — див. близько; он  Словник синонімів Вусика
5. онде — 1》 част. вказ. Вказує на що-небудь на певній відстані. 2》 част. вказ. Вказує на який-небудь факт, уточнює який-небудь факт. 3》 присл. На певній відстані або поблизу чого-небудь; там, отам.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. онде — О́НДЕ. 1. част. вказ. Уживається при вказуванні на що-небудь на певній відстані. Онде злодій штемпований Кайдани волочить; Он розбойник [розбійник] катований Зубами скрегоче (Т.  Словник української мови у 20 томах
7. онде — ОН част. вказ. (уживається при вказуванні на кого-, що-небудь віддалене або на певній відстані, перев. супроводжується жестом), О́НДЕ, ОТО́ (ОТТО́) розм., ТО розм., О́НДЕЧКИ розм. Он зірка в небі пролетіла (В.  Словник синонімів української мови
8. онде — О́нде, о́ндечки, присл.; он де (з різн. знач.). Кни́жка лежи́ть о́нде на столі́. А о́нде й сві́чка гори́ть (Гоголь). О́н де ти був!  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)