опадати

опада́ти

I -аю, -аєш, недок., опасти, -аду, -адеш, док., перев. 3 ос.

1》 Відриваючись, обсипатися, падати з дерев, кущів і т. ін. (про листя, пелюстки, плоди і т. ін.).

|| Губити листя, пелюстки, плоди і т. ін. (про дерева, квіти і т. ін.).

2》 Падати вниз, додолу.

|| Руйнуючись, осипатися; обрушуватися, обвалюватися.

3》 Спадати, зсуватися з кого-, чого-небудь.

4》 Переміщуватися вниз, займати нижче положення; опускатися.

|| Осідаючи, знижувати свій рівень.

5》 Звисати донизу; обвисати.

|| Безсило опускатися, схилятися донизу (від слабості, втоми і т. ін.).

6》 Осідати на що-небудь, покриваючи його з поверхні (про іній, росу і т. ін.).

|| перен. Наставати, починатися.

7》 Зменшуватися в об'ємі, стухати (про пухлини, набряки на тілі).

|| Худнути, западати (про тіло або його частини).

8》 розм. Худнучи, втрачати округлість форм (про людину, тварину); спадати з тіла.

9》 перен. Іти на спад, зменшуватися, поступово зникати. Опадати духом.

II -ає, недок., опасти, опаде, док., перех.

1》 Оточувати, обступати кого-, що-небудь навколо, з усіх боків.

|| Оточуючи, обступаючи, нападати на кого-небудь з усіх боків.

|| Обсідати кого-, що-небудь з поверхні, з усіх боків.

2》 перен. Охоплювати, оволодівати (про думки, почуття і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. опадати — опада́ти 1 дієслово недоконаного виду падати, опускатися; худнути — розм. опада́ти 2 дієслово недоконаного виду оточувати, охоплювати  Орфографічний словник української мови
2. опадати — (- листя) падати, обсипатися; (- краплі) спадати; (на дно) спускатися, опускатися; (- одяг) обвисати; (- голову) схилятися; (- росу) |о|сідати; (- опух) стухати; (- щоки) западати; (- людей) спадати з тіла, худнути; (духом) ІД.  Словник синонімів Караванського
3. опадати — ОПАДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОПА́СТИ, аду́, аде́ш, док., перев. 3 ос. 1. Відриваючись, обсипатися, падати з дерев, кущів і т. ін. (про листя, пелюстки, плоди і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
4. опадати — ЗВИСА́ТИ (про предмети — висіти, тримаючись на чому-небудь одним чи кількома кінцями), ВИ́СНУТИ, ПОВИСА́ТИ, ЗВІ́ШУВАТИСЯ, СПУСКА́ТИСЯ, ОПУСКА́ТИСЯ, СПАДА́ТИ, ОПАДА́ТИ, ПА́ДАТИ (про одяг, волосся, гілки і т. ін.); ВІДВИСА́ТИ (відхилившись від чогось).  Словник синонімів української мови
5. опадати — Опада́ти, -да́ю, -да́єш; опа́сти, опаду́, -де́ш = обпада́ти, обпа́сти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. опадати — ОПАДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОПА́СТИ, аду́, аде́ш, док., перев. 3 ос. 1. Відриваючись, обсипатися, падати з дерев, кущів і т. ін. (про листя, пелюстки, плоди і т. ін.). В кінці греблі шумлять верби, А лист опадає (Чуб.  Словник української мови в 11 томах
7. опадати — Опада́ти, -да́ю, -єш сов. в. опасти, опаду́, -де́ш, гл. 1) Опадать, опасть. Ой на дубі кучерявім широкий лист опаде. Мет. 15. Вітер повіє, сонце пригріє, роса опаде. Чуб. V. 180. 2) Нападать, напасть, наброситься со всѣхъ сторонъ. Г. Барв. 447.  Словник української мови Грінченка