опитаний

опи́таний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до опитати 1).

|| опитано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. опитаний — опи́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. опитаний — ОПИ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до опита́ти 1. Опитаний слідчим свідок; // у знач. прикм. Серед опитаних школярів мало хто не чув слова “наркотик” (з газ.); // у знач. ім. опи́таний, ного, ч. Той, кого опитали; хто відповів на поставлені питання.  Словник української мови у 20 томах
3. опитаний — ОПИ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опита́ти 1.  Словник української мови в 11 томах