Великий тлумачний словник сучасної мови

оповідачка

опові́дачка

-и.

Жін. до оповідач.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. оповідачка — опові́да́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. оповідачка — ОПОВІ́ДА́ЧКА, и, ж. Жін. до опові́да́ч. Дітвора, як горобці, враз шугнула до класу. Оповідачка з сусідньої школи перескочила через перелаз (Дніпрова Чайка); Медже не розуміла і половини, але рівний голос оповідачки...  Словник української мови у 20 томах
  3. оповідачка — Опові́дачка, -чки, -чці; -дачки, -чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. оповідачка — ОПОВІ́ДА́ЧКА, и, ж. Жін. до опові́да́ч. Дітвора, як горобці, враз шугнула до класу. Оповідачка з сусідньої школи перескочила через перелаз (Дн. Чайка, Тв.  Словник української мови в 11 томах