опора
опо́ра
-и, ж.
1》 Те, на що спираються або на що можна спертися.
|| Предмет, який підтримує кого-, що-небудь у певному положенні, підпирає когось, щось.
2》 спец. Елемент споруди або машини для підтримування несучих конструкцій, пристроїв тощо та передачі діючих на них зусиль на інші частини споруди і машини або на їхню основу. Опора моста. Опора підвісної дороги.
3》 перен. Сила, яка підтримує кого-небудь, на яку опирається хтось.
|| Підтримка, допомога, захист.
|| Людина (друг, родич), на яку можна покластися, якій можна довіритися, від якої можна очікувати допомоги. Опора в житті.
4》 Дія і стан за знач. опирати, оперти і опиратися, опертися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови