1. Великий тлумачний словник сучасної мови

опора

опо́ра

-и, ж.

1》 Те, на що спираються або на що можна спертися.

|| Предмет, який підтримує кого-, що-небудь у певному положенні, підпирає когось, щось.

2》 спец. Елемент споруди або машини для підтримування несучих конструкцій, пристроїв тощо та передачі діючих на них зусиль на інші частини споруди і машини або на їхню основу. Опора моста. Опора підвісної дороги.

3》 перен. Сила, яка підтримує кого-небудь, на яку опирається хтось.

|| Підтримка, допомога, захист.

|| Людина (друг, родич), на яку можна покластися, якій можна довіритися, від якої можна очікувати допомоги. Опора в житті.

4》 Дія і стан за знач. опирати, оперти і опиратися, опертися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опора — опо́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. опора — див. підпора Словник синонімів Вусика
  3. опора — Опертя, див. оплот, упор Словник чужослів Павло Штепа
  4. опора — ОПО́РА, и, ж. 1. Те, на що спираються або на що можна спертися. Коли їй розповіли, чого прийшли, вона мовчки встала і простягла у пітьму тремтячі, шукаючі опори руки (М. Словник української мови у 20 томах
  5. опора — іти́ шля́хом (по лі́нії, лі́нією) найме́ншого о́пору. Діяти, уникаючи будь-яких труднощів, перешкод. Деякі хореографи йдуть шляхом найменшого опору, ігнорують специфічні умовності балету, механічно зображають у ньому життєві ситуації (З журналу)... Фразеологічний словник української мови
  6. опора — ДОПОМО́ГА (в роботі, у житті, в яких-небудь діях тощо), ПО́МІЧ, ПОРЯТУ́НОК, ПІДМО́ГА розм., ПІДПОМО́ГА розм., ЗАПОМО́ГА розм., СПОМО́ГА розм., ПОМО́ГА заст., ПОСО́БА діал. Словник синонімів української мови
  7. опора — ОПО́РА, и, ж. 1. Те, на що спираються або на що можна спертися. Коли їй розповіли, чого прийшли, вона мовчки встала і простягла у пітьму тремтячі, шукаючі опори руки (Коцюб. Словник української мови в 11 томах