1. Великий тлумачний словник сучасної мови

опиратися

опира́тися

-аюся, -аєшся, недок., опертися, опруся, опрешся; мин. ч. оперся, -лася, -лося; док.

1》 Те саме, що обпиратися I.

2》 перен. Ґрунтуватися, базуватися на чому-небудь; мати основою щось (про переконання, докази, дії і т. ін.).

|| Мати підтримку в кому-, чому-небудь.

3》 Чинити опір, протидіяти кому-, чому-небудь; боротися з кимось, чимось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опиратися — опира́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. опиратися — СПИРАТИСЯ, (на кого) покладатися; (на чому) ґрунтуватися, базуватися; (ставити опір) чинити опір <г. спротив>, давати бій, протидіяти, протиборствувати, протистояти, ОГИНАТИСЯ, опинатися, ід. показувати роги, с. упиратися руками й ногами, жм. Словник синонімів Караванського
  3. опиратися — див. захищати; перечити Словник синонімів Вусика
  4. опиратися — ОПИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОПЕ́РТИСЯ, опру́ся, опре́шся; мин. ч. опе́рся, лася, лося; док. 1. на кого – що, об кого – що. Те саме, що обпира́тися¹. Біля возів ідуть чумаки, на пужално опираючись (М. Словник української мови у 20 томах
  5. опиратися — ГРУНТУВА́ТИСЯ (на чому — мати щось за основу), БАЗУВА́ТИСЯ на чому, ОПИРА́ТИСЯ на що, на чому, ТРИМА́ТИСЯ на чому, ДЕРЖА́ТИСЯ на чому; ВИХО́ДИТИ (з чого — мати що-небудь вихідним пунктом). Словник синонімів української мови
  6. опиратися — Опира́тися, -пира́юся, -пира́єшся; опе́ртися, опру́ся, опре́шся кому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. опиратися — ОПИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОПЕ́РТИСЯ, опру́ся, опре́шся; мин. ч. опе́рся, лася, лося; док. 1. Те саме, що обпира́тися¹. Біля возів ідуть чумаки, на пужално опираючись (Коцюб., І, 1955, 180); Поплескав юнака він по плечі рукою ніжно. Словник української мови в 11 томах