опириця
опири́ця
-і, ж., діал.
Упириця.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опириця — опири́ця іменник жіночого роду, істота упириця діал. Орфографічний словник української мови
- опириця — ОПИРИ́ЦЯ, і, ж., діал. Жін. до опи́р. – Я видів, що вона цідить його кров далі. То опириця якась (О. Кобилянська); * Образно. Та побудь іще хвилечку!.. – Нема часу. Ато ще стара опириця [пані Олімпія] прийде та наробить крику (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- опириця — ОПИРИ́ЦЯ, і, ж., діал. Упириця. — Я видів, що вона цідить його кров далі. То опириця якась (Коб., II, 1956, 148); Та побудь іще хвилечку!.. — Нема часу. Ато ще стара опириця прийде та наробить крику (Фр., VII, 1951, 24). Словник української мови в 11 томах
- опириця — Опири́ця, -ці ж. Колдунья. Іде чарівниця, опириця. МУЕ. III. 45. Словник української мови Грінченка