опора
іти́ шля́хом (по лі́нії, лі́нією) найме́ншого о́пору. Діяти, уникаючи будь-яких труднощів, перешкод. Деякі хореографи йдуть шляхом найменшого опору, ігнорують специфічні умовності балету, механічно зображають у ньому життєві ситуації (З журналу); Мислити і відчувати сьогодні так само, як і вчора, по-старому, — найлегше, бо це означає йти шляхом найменшого опору (З газети).
шлях (лі́нія) найме́ншого о́пору. Обирання найлегшого способу досягнення чого-небудь; уникнення будь-яких труднощів, перешкод. — Згадуючи засідання педагогічної ради, на якому стояло питання про виключення Григорія з школи, ми з упевненістю зробили висновок, що виключення з школи — лінія найменшого опору (В. Сухомлинський).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опора — опо́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- опора — див. підпора Словник синонімів Вусика
- опора — -и, ж. 1》 Те, на що спираються або на що можна спертися. || Предмет, який підтримує кого-, що-небудь у певному положенні, підпирає когось, щось. 2》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опора — Опертя, див. оплот, упор Словник чужослів Павло Штепа
- опора — ОПО́РА, и, ж. 1. Те, на що спираються або на що можна спертися. Коли їй розповіли, чого прийшли, вона мовчки встала і простягла у пітьму тремтячі, шукаючі опори руки (М. Словник української мови у 20 томах
- опора — ДОПОМО́ГА (в роботі, у житті, в яких-небудь діях тощо), ПО́МІЧ, ПОРЯТУ́НОК, ПІДМО́ГА розм., ПІДПОМО́ГА розм., ЗАПОМО́ГА розм., СПОМО́ГА розм., ПОМО́ГА заст., ПОСО́БА діал. Словник синонімів української мови
- опора — ОПО́РА, и, ж. 1. Те, на що спираються або на що можна спертися. Коли їй розповіли, чого прийшли, вона мовчки встала і простягла у пітьму тремтячі, шукаючі опори руки (Коцюб. Словник української мови в 11 томах