Великий тлумачний словник сучасної мови

опочивальня

опочива́льня

-і, ж., заст.

Кімната для спання; спальня.

|| Спальня у палаці, у боярських хоромах.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. опочивальня — опочива́льня іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. опочивальня — ОПОЧИВА́ЛЬНЯ, і, ж., заст. Кімната для спання; спальня. У двері з кухні зайшли чоловіки. Матюха пройшов в опочивальню, свекор .. сів на перший стілець (А. Головко); Одним крилом до робочого кабінету прилягає велика бібліотека ..  Словник української мови у 20 томах
  3. опочивальня — СПА́ЛЬНЯ (кімната для спання), СПОЧИВА́ЛЬНЯ, ВІДПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ОПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ЛОЖНИ́ЦЯ (ЛІЖНИ́ЦЯ) заст.; ДОРТУА́Р заст. (загальна спальня для вихованців закритих навчальних закладів). — Ой, втомилась я, піду трошки охолону.  Словник синонімів української мови
  4. опочивальня — ОПОЧИВА́ЛЬНЯ, і, ж., заст. Кімната для спання; спальня. З хати повів мене старий в кімнату, де була у його опочивальня (Стор., І, 1957, 234); // Спальня у палаці, у боярських хоромах.  Словник української мови в 11 томах