Великий тлумачний словник сучасної мови

опредметнювати

опредме́тнювати

-юю, -юєш, недок., опредметнити, -ню, -ниш, док., перех.

Надавати чому-небудь предметних форм; втілювати щось у предметних формах.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. опредметнювати — опредме́тнювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. опредметнювати — ОПРЕДМЕ́ТНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПРЕДМЕ́ТНИТИ, ню, ниш, док., що, книжн. Надавати чому-небудь предметних форм; втілювати щось у предметних формах. Поет [В.  Словник української мови у 20 томах
  3. опредметнювати — ОПРЕДМЕ́ТНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПРЕДМЕ́ТНИТИ, ню, ниш, док., перех., книжн. Надавати чому-небудь предметних форм; втілювати щось у предметних формах. Поет [В.  Словник української мови в 11 томах