опредметнювати

ОПРЕДМЕ́ТНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПРЕДМЕ́ТНИТИ, ню, ниш, док., що, книжн.

Надавати чому-небудь предметних форм; втілювати щось у предметних формах.

Поет [В. Коротич] досить ощадливий – він дає один-два мазки, але вони так опредметнюють вірш, так його документалізують, що більше віриш усьому сказаному в ньому (із журн.).

Значення в інших словниках

1. опредметнювати — опредме́тнювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. опредметнювати — -юю, -юєш, недок., опредметнити, -ню, -ниш, док., перех. Надавати чому-небудь предметних форм; втілювати щось у предметних формах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опредметнювати — ОПРЕДМЕ́ТНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПРЕДМЕ́ТНИТИ, ню, ниш, док., перех., книжн. Надавати чому-небудь предметних форм; втілювати щось у предметних формах. Поет [В.  Словник української мови в 11 томах