опікун
опіку́н
-а, ч.
1》 Той, хто виявляє піклування про кого-небудь, доглядає когось.
|| Той, хто постійно наглядає за кимось, здійснює контроль за чиїмись діями, вчинками і т. ін.
2》 юр. Особа, що здійснює опіку (у 3 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови