орнамент
орна́мент
-у, ч.
1》 мист. Оздоблювальний візерунок, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів або стилізованих рослинних чи тваринних мотивів.
2》 перен. Елементи оздоблення мови, музичного твору і т. ін. Словесний орнамент.
Великий тлумачний словник сучасної української мови