орнаментика

орнаме́нтика

-и, ж.

1》 мист. Сукупність елементів орнаменту в якому-небудь художньому стилі або творі мистецтва, архітектури. Геометрична орнаментика.

2》 муз. Мелодичні звороти зі звуків невеликої тривалості, що прикрашають основний мелодичний малюнок.

3》 Мистецтво, техніка орнаментування.

Значення в інших словниках

1. орнаментика — орнаме́нтика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. орнаментика — (лат. ornamentum — прикраса) — мелодичні звороти зі звуків невеликої тривалості, які прикрашають основний мелодичний малюнок, а також посилюють його експресивність, дають додаткову можливість демонстрації віртуозної майстерності виконавців.  Словник-довідник музичних термінів
3. орнаментика — ОРНАМЕ́НТИКА, и, ж. 1. мист. Сукупність елементів орнаменту в якому-небудь художньому стилі або творі мистецтва, архітектури. Чудові будинки [у Відні] в різних стилях, сила на них орнаментики і скульптури...  Словник української мови у 20 томах
4. орнаментика — орнаме́нтика 1. Характер орнаменту й сукупність орнаментальних елементів у мистецькому творі. 2. Сукупність звуків, що прикрашають основний мелодійний малюнок.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. орнаментика — ОРНАМЕНТА́ЦІЯ (мистецтво, техніка орнаментування; сукупність елементів орнаменту в якому-небудь художньому стилі або творі мистецтва, архітектури), ОРНАМЕ́НТИКА.  Словник синонімів української мови
6. орнаментика — Орнаме́нтика, -ки, -ці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. орнаментика — ОРНАМЕ́НТИКА, и, ж. 1. мист. Сукупність елементів орнаменту в якому-небудь художньому стилі або творі мистецтва, архітектури. Чудові будинки [у Відні] в різних стилях, сила на них орнаментики і скульптури, так що якось аж чудно дивиться (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах