оронім

оро́нім

-а, ч., лінгв.

Вид топоніма – власна назва будь-якого об'єкта рельєфу земної поверхні.

Значення в інших словниках

1. оронім — ОРО́НІМ, а, ч., лінгв. Назва гори, височини, підвищення земної поверхні. Із спільнослов'янським культом жіночого божества пов'язують такі ороніми, як Дівич-гора, Дівоча гора (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах