ортштейн

ортште́йн

-у, ч.

Темно-бура кірка або шар щільного залізистого піску чи пісковику, що утворюється в нижньому горизонті деяких підзолистих і сірих лісових ґрунтів; рудяк.

Значення в інших словниках

1. ортштейн — ОРТШТЕ́ЙН, у, ч., геол. Прошарок щільного залізистого піску чи пісковику або кірка темно-бурого кольору, що утворюється в деяких ґрунтах; рудяк. Ці осади утворюються з джерел, багатих на розчин карбонатів заліза. З них найбільш поширений ортштейн (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. ортштейн — ортште́йн (нім. Ortstein, від Ort – місце, гірничий вибій і Stein – камінь) темно-бура кірка або прошарок щільного залізистого піску чи пісковику, що утворюється в нижньому горизонті деяких підзолистих і сірих лісових грунтів. Інша назва – рудяк.  Словник іншомовних слів Мельничука