1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ортштейн

ортште́йн

-у, ч.

Темно-бура кірка або шар щільного залізистого піску чи пісковику, що утворюється в нижньому горизонті деяких підзолистих і сірих лісових ґрунтів; рудяк.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ортштейн — ОРТШТЕ́ЙН, у, ч., геол. Прошарок щільного залізистого піску чи пісковику або кірка темно-бурого кольору, що утворюється в деяких ґрунтах; рудяк. Ці осади утворюються з джерел, багатих на розчин карбонатів заліза. З них найбільш поширений ортштейн (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. ортштейн — ортште́йн (нім. Ortstein, від Ort – місце, гірничий вибій і Stein – камінь) темно-бура кірка або прошарок щільного залізистого піску чи пісковику, що утворюється в нижньому горизонті деяких підзолистих і сірих лісових грунтів. Інша назва – рудяк. Словник іншомовних слів Мельничука