ортштейн
ОРТШТЕ́ЙН, у, ч., геол.
Прошарок щільного залізистого піску чи пісковику або кірка темно-бурого кольору, що утворюється в деяких ґрунтах; рудяк.
Ці осади утворюються з джерел, багатих на розчин карбонатів заліза. З них найбільш поширений ортштейн (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ортштейн — -у, ч. Темно-бура кірка або шар щільного залізистого піску чи пісковику, що утворюється в нижньому горизонті деяких підзолистих і сірих лісових ґрунтів; рудяк. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ортштейн — ортште́йн (нім. Ortstein, від Ort – місце, гірничий вибій і Stein – камінь) темно-бура кірка або прошарок щільного залізистого піску чи пісковику, що утворюється в нижньому горизонті деяких підзолистих і сірих лісових грунтів. Інша назва – рудяк. Словник іншомовних слів Мельничука