оруда
ОРУ́ДА, и, ж.
1. Те саме, що керівни́цтво 1.
Гукають посланці назви отелів; запрошують; наші приїзні віддають себе в оруду которомусь, і незабаром вони .. везуться в отель (Олена Пчілка);
Йому належить оруда в головній повітовій лікарні (Іван Ле).
2. діал. Робота, клопоти.
Неля легли [лягли] на постіль припочивати, бо з великої оруди та гей трудні були (Ю. Федькович);
Звідти [з кімнати] добре було видно усю оруду, теє розбирання жеребів (Леся Українка).
(1) Під ору́дою кого, чиєю – під чиїмсь керівництвом.
Французька докінчила Юзине виховання, почате під Зониною орудою (Леся Українка);
На галявині проти сонця бронебійники під орудою безвусого єфрейтора розіклали багаття (О. Гончар);
Дебютувала М. К. Заньковецька .. в першій професіональній українській трупі під орудою М. М. Кропивницького (з мемуарної літ.).
Значення в інших словниках
- оруда — Ору́дки, ору́да: — робота, турбота [51] Словник з творів Івана Франка
- оруда — ору́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- оруда — див. КЕРІВНИЦТВО. Словник синонімів Караванського
- оруда — -и, ж. 1》 Керівництво (у 1 знач.). 2》 діал. Робота, клопоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оруда — КЕРІВНИ́ЦТВО (спрямовування діяльності когось, чогось, очолювання кого-, чого-небудь тощо), КЕРУВА́ННЯ, УПРАВЛІ́ННЯ, ПРАВЛІ́ННЯ, ПРО́ВІД, ПРИ́ВІД діал., ОРУ́ДА розм., КЕ́РМА заст. (Воронюк:) Дисертація написана під вашим керівництвом (З. Словник синонімів української мови
- оруда — ОРУ́ДА, и, ж. 1. заст. Керівництво (у 1 знач.). На галявині проти сонця бронебійники під орудою безвусого єфрейтора розіклали багаття (Гончар, III, 1959, 349). 2. діал. Робота, клопоти. Звідти [з кімнати] добре було видно усю оруду, теє розбирання жеребів (Л. Укр., III, 1952, 557). Словник української мови в 11 томах
- оруда — Ору́да, -ди ж. Работа, хлопоты. Неня лягли на постіль припочивати, бо з великої оруди та гей трудні були. Федьк. Словник української мови Грінченка