оруда

Значення в інших словниках

1. оруда — Ору́дки, ору́да: — робота, турбота [51] Словник з творів Івана Франка
2. оруда — ору́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. оруда — -и, ж. 1》 Керівництво (у 1 знач.). 2》 діал. Робота, клопоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оруда — ОРУ́ДА, и, ж. 1. Те саме, що керівни́цтво 1. Гукають посланці назви отелів; запрошують; наші приїзні віддають себе в оруду которомусь, і незабаром вони .. везуться в отель (Олена Пчілка); Йому належить оруда в головній повітовій лікарні (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
5. оруда — КЕРІВНИ́ЦТВО (спрямовування діяльності когось, чогось, очолювання кого-, чого-небудь тощо), КЕРУВА́ННЯ, УПРАВЛІ́ННЯ, ПРАВЛІ́ННЯ, ПРО́ВІД, ПРИ́ВІД діал., ОРУ́ДА розм., КЕ́РМА заст. (Воронюк:) Дисертація написана під вашим керівництвом (З. Словник синонімів української мови
6. оруда — ОРУ́ДА, и, ж. 1. заст. Керівництво (у 1 знач.). На галявині проти сонця бронебійники під орудою безвусого єфрейтора розіклали багаття (Гончар, III, 1959, 349). 2. діал. Робота, клопоти. Звідти [з кімнати] добре було видно усю оруду, теє розбирання жеребів (Л. Укр., III, 1952, 557). Словник української мови в 11 томах
7. оруда — Ору́да, -ди ж. Работа, хлопоты. Неня лягли на постіль припочивати, бо з великої оруди та гей трудні були. Федьк. Словник української мови Грінченка