орудар
ОРУ́ДА́Р, ору́даря́, ч., рідко.
Керівник, розпорядник; верховода.
Не дав човнів орудар перевозу І навіть не прийшов до Ферідуна (А. Кримський);
Другого ж таки дня вчителеві не дали дров .. Діти мерзли, вчитель приходив у волость, гризся, але ж похитнути незламність духу сільських орударів не міг (Б. Грінченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орудар — ору́да́р іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- орудар — див. верховода; заводей Словник синонімів Вусика
- орудар — орударя, ч., рідко. Верховода, керівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- орудар — КЕРІВНИ́К (той, хто керує кимсь, чимсь, очолює когось, щось), ПРОВІДНИ́К, ПРОВОДИ́Р, ПРОВІ́ДЦЯ розм., ПРОВОДА́Р розм., ПРОВІ́ДЕЦЬ розм., ОРУДА́Р заст., ОРУ́ДНИК заст., МЕ́НТОР заст.; ГОЛОВА́, ГЛАВА́ уроч. (перев. Словник синонімів української мови
- орудар — ОРУ́ДА́Р, ору́даря́, ч., рідко. Верховода, керівник. Не дав човнів орудар перевозу І навіть не прийшов до Ферідуна (Крим., Вибр., 1965, 177); Другого ж таки дня вчителеві не дали дров.. Словник української мови в 11 томах