орудар

КЕРІВНИ́К (той, хто керує кимсь, чимсь, очолює когось, щось), ПРОВІДНИ́К, ПРОВОДИ́Р, ПРОВІ́ДЦЯ розм., ПРОВОДА́Р розм., ПРОВІ́ДЕЦЬ розм., ОРУДА́Р заст., ОРУ́ДНИК заст., МЕ́НТОР заст.; ГОЛОВА́, ГЛАВА́ уроч. (перев. особа, яка очолює якесь велике підприємство, установу або справу, захід тощо); ДИРЕ́КТОР (на підприємстві, в установі, закладі тощо); ПРАВИ́ТЕЛЬ заст. (у канцелярії). Керівник експедиції; Керівник наукових робіт; Другого ж таки дня вчителеві не дали дров.. Діти мерзли, вчитель приходив у волость, гризся, але ж похитнути незламність духу сільських орударів не міг (Б. Грінченко); Голова (глава) фірми; Особливо неприємно, коли директор школи викликає матір і скаржиться їй на мене (Л. Смілянський); Таня застругала останній олівець, згорнула з столу в папірець стружки, взяла стаканчик з олівцями (Кулик любив різнокольорові олівці) і понесла в кабінет принципала (П. Загребельний); Був тут судовий слідчий Чорнокнижний і старший помічник правителя канцелярії губернатора пан Воронець (М. Стельмах). — Пор. нача́льник.