орудар

Значення в інших словниках

1. орудар — ору́да́р іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
2. орудар — орударя, ч., рідко. Верховода, керівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. орудар — ОРУ́ДА́Р, ору́даря́, ч., рідко. Керівник, розпорядник; верховода. Не дав човнів орудар перевозу І навіть не прийшов до Ферідуна (А. Кримський); Другого ж таки дня вчителеві не дали дров .. Словник української мови у 20 томах
4. орудар — КЕРІВНИ́К (той, хто керує кимсь, чимсь, очолює когось, щось), ПРОВІДНИ́К, ПРОВОДИ́Р, ПРОВІ́ДЦЯ розм., ПРОВОДА́Р розм., ПРОВІ́ДЕЦЬ розм., ОРУДА́Р заст., ОРУ́ДНИК заст., МЕ́НТОР заст.; ГОЛОВА́, ГЛАВА́ уроч. (перев. Словник синонімів української мови
5. орудар — ОРУ́ДА́Р, ору́даря́, ч., рідко. Верховода, керівник. Не дав човнів орудар перевозу І навіть не прийшов до Ферідуна (Крим., Вибр., 1965, 177); Другого ж таки дня вчителеві не дали дров.. Словник української мови в 11 томах