осавулиха

осаву́лиха

-и, ж., іст.

Жінка осавули.

Значення в інших словниках

1. осавулиха — осаву́лиха іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. осавулиха — ОСАВУ́ЛИХА, и, ж., іст., розм. Дружина осавули. Осавулиха навідалась до Кавуна в хату і вхопила під полу два шматки сала (І. Нечуй-Левицький); Вона забула на той час і про Зінька, і про ласкаву до неї осавулиху (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
3. осавулиха — ОСАВУ́ЛИХА, и, ж., іст. Жінка осавули. Осавулиха навідалась до Кавуна в хату і вхопила під полу два шматки сала (Н.-Лев., II, 1956, 191).  Словник української мови в 11 томах